Поради вихователям щодо поводження з дитиною
♦ Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, будьте обережні в судженнях та проявах емоцій (але завжди залишайтеся щирими), випромінюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини безцінний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.
♦ Пробачайте дітям. Поведінка малюка часто імпульсивна, недостатньо вмотивована й виважена. Інколи досить докірливого погляду, щоб він усвідомив свій промах. Не варто привчати дітей до формальних вибачень — поспіхом промовлені слова не залишають у душі жодного сліду. Намагайтеся ростити малечу в спокої та душевній рівновазі.
♦ Кожна дитина має відчувати, що ви любите саме її. Щоб продемонструвати це, уважно вислуховуйте її, радійте й сумуйте разом з нею. Втім, пам'ятайте: дитині потрібний вихователь, який веде, спрямовує, налаштовує.
♦ Частіше використовуйте "Я-повідомлення", таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише зараз, і на те є певні причини. Наприклад: "Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає дітям гратися" або "Я не дозволяю бігати в групі, бо можна зачепитися за меблі й упасти".
♦ Демонструйте підтримку будь-яких починань дитини. Інколи ці починання нелогічні, наперед "провальні", але дитина зрозуміє це, лише спробувавши. Дайте їй можливість накопичити досвід успішної й неуспішної діяльності. Діти не потребують ні критики, ні особливого захвалювання, їм потрібні віра та підтримка.
♦ Намагайтеся створювати і підтримувати позитивну атмосферу, дбайте про "збереження обличчя" кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві конфлікту, підтримати його.
Пам'ятка вихователям як спілкуватись з дитиною, батьками та колегами
1. Спілкування з дитиною:
1.1. Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, випромінюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини безцінний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.
1.2. Якщо ви хочете поговорити з дитиною, присядьте чи нахиліться до рівня дитини, встановіть зоровий контакт; якщо потрібно – покладіть свої руки дитині на плечі, або на спину між лопатками та поставте дитині запитання.
1.3. Частіше використовуйте "Я-повідомлення",таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише зараз, і на те є певні причини. Наприклад: "Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає дітям гратися".
1.4. Якщо ви побачили, що дитина не зрозуміла вашої пропозиції – попросіть її повторити вашу фразу.
1.5. При спілкуванні враховуйте вік і досвід цієї дитини, а не свій власний.
1.6. Говоріть з дитиною спокійним тоном, змінюючи тембр голосу в залежності від обставин.
1.7. Деяким дітям одну і ту ж фразу потрібно повторити декілька разів.
1.8. Намагайтеся створювати і підтримувати позитивну атмосферу,дбайте про "збереження обличчя" кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві конфлікту, підтримати його.
2. Спілкування з батьками:
2.1. Під час спілкування з батьками потрібно формувати «Я – повідомлення»:
- якщо я правильно вас зрозуміла, ви хочете, щоб...
- я розумію вашу точку зору, проте...
- мені було б легше спілкуватися з вашою дитиною, якщо б...
- у вашої дитини чудово виходить робити... та треба попрацювати над...
2.2. Під час спілкування з батьками не потрібно боятися ставити запитання:
- я помітила, що дитина почала...
- я цікавлюся, як вихователь, який працює з вашою дитиною, а не як стороння особа...
- на жаль, без додаткової інформації я не зможу плідно працювати з вашою дитиною.
3. Спілкування з колегами:
3.1. Під час спілкування з колегами з робочих питань не потрібно боятися ставити запитання, оскільки ваш досвід роботи менший за досвід вихователів, і те, що зрозуміло їм, може бути не зрозуміло вам.
3.2. Вислухавши старшого колегу, відстоюйте свою думку, якщо ви впевнені в своїй правоті.
3.3. Використовуючи досвід старших колег, не забувайте про власні отримані новітні знання.
